Заболоттівська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат, що у Ратнівському районі, з нетерпінням чекала на цих «чарівників». Саме так тут називають учасників ГО «Пятерня» та їхнього натхненника Тетяну Мялковську.

У рамках інтеграційного благодійного проекту «Серце віддаємо дітям» вони цілий день провели з учнями закладу. Разом малювали, співали, танцювали й літали у мріях, розвиваючи уяву.Пані Тетяна згуртувала відмінну команду, яка допомогла окрилитися відразу шістьом десяткам вихованців школи-інтернату.

До Заболоття з нею поїхали інші волонтери, асистенти з арт-терапевтичних творчих уроків: художниця Галина Черниш, учні арт-студії «Пятерня» Володимир Попик, Соломія Толмачова, Анка Савіцка, бійці АТО Андрій Соломін та Микола Трофімук, студент-культуролог Микола Мялковський, художниця Марія Оліферук. Вони справді перетворили один день з життя цих особливих діток на казку, провівши найрізноманітніші творчі заняття.Спочатку Тетяна Мялковська за допомогою сучасних психометодик знімала емоційні блоки у хлопчиків та дівчаток, корегувала їхню творчу уяву та логічне мислення, «літаючи» на інші планети і «зустрічаючись» із їх жителями.

Бійці АТО разом з учнями «Пятерні» проводили уроки арт-терапії, експериментували з кольорами та простором. Саме так учорашні фронтовики, повернувшись із передової, лікували свої душі — з пензликом чи олівцем у руках змінювали сіро-чорну гаму, що панувала на війні, у життєствердну, веселкову. З дітьми вони створювали замки, малювали драконів, лицарів та принцес. Під «студію» облаштували не лише окремі класи, а й коридори навчального закладу, де порозвішували ватмани просто на стінах й порозкладали на підлозі.

А ще гості привезли із собою гостинці — гарні одяганки та солодощі.

За що пані Мялковська висловлює подяку Генеральному консульству Республіки Польща в Луцьку, компанії «Кромберг енд Шуберт» і всім благодійникам.- Прийшов час їхати, а дітки нас не відпускали — цілу годину, всією школою, — резюмує пані Тетяна. — Як дивно: з такими інтелектуальними утрудненнями мати такі світлі й щирі помисли, таку чистоту свідомості й таку кількість любові. Чим більше таких проектів, тим гостріший висновок: не ми їх, а вони нас пробуджують до жи

ття, до близькості, до правдивого пізнання світу, себе і Бога.

Наталія КРАВЧУК,

Волинська область

Джерело: Вісник+К