Волонтер Тетяна Мялковська: «Ми не можемо дозволяти собі жити щасливо, коли за сусідніми дверима плаче вдова, а за іншими воїн вішає зашморг собі на шию»

Волонтер Тетяна Мялковська: «Ми не можемо дозволяти собі жити щасливо, коли за сусідніми дверима плаче вдова, а за іншими воїн вішає зашморг собі на шию»
Волонтер Тетяна Мялковська: «Ми не можемо дозволяти собі жити щасливо, коли за сусідніми дверима плаче вдова, а за іншими воїн вішає зашморг собі на шию»
  • 08 квітня 2016
  • 0
  • 244
  • 0

У зоні антитерористичних дій вони тримали зброю в руках, потім повернулися додому й узялися за пензлики. Малюють непрофесійно, але з душею. Що в них вийшло — острожани мали змогу побачити на виставці від проекту «Арт-постріл» в Острозькій академії, яка проходила з 26 лютого до 4 квітня.

У мистецькій галереї університету було представлено експозицію «Сакральна картина на склі», а також 3 персональні проекти. Загалом виставка налічувала більше 100 робіт понад 50 воїнів-художників, які проходять процес реабілітації за допомогою арт-терапії.

Руслан Кашаюк та Микола Трофімук — автори частини картин, представлених на виставці. Вони розповіли, як терапія мистецтвом допомагає їм побороти посттравматичний синдром.

НАМАЛЮВАВ ОДНУ КАРТИНУ — МЕНІ СПОДОБАЛОСЬ, ПОТІМ ЩЕ ОДНУ, І ПОСТУПОВО АРТ-ТЕРАПІЯ МЕНЕ ЗАТЯГНУЛА. ПОТІМ Я ПОЧАВ ПОКАЗУВАТИ ПРИКЛАД ІНШИМ БІЙЦЯМ. ХЛОПЦІ БАЧИЛИ, ЩО Я ТАКИЙ ЖЕ, ЯК ВОНИ, ТОМУ РОЗКРИВАЛИСЯ. ПЕРШІ СЛОВА, ЯКІ ВОНИ ПОСТІЙНО ГОВОРЯТЬ: «-Я НЕ ВМІЮ МАЛЮВАТИ», НА ЦЕ Я ВІДПОВІДАЮ: «- Я ТЕЖ, АЛЕ ОСЬ МОЯ ІКОНА, СПРОБУЙ І ТИ». ТОДІ ПОЧИНАЄТЬСЯ РОБОТА І ЇХ ТЕЖ ЗАТЯГУЄ. МИСТЕЦТВО РОЗСЛАБЛЯЄ. КОЛИ МАЛЮЄШ, ТО ВЖЕ НЕ ДУМАЄШ ПРО ПРОБЛЕМИ, ПРО ТЕ, ЩО ЧОГОСЬ НЕ ВИСТАЧАЄ, А ПРОСТО ЗАЙМАЄШСЯ ПРАЦЕЮ, ЯКА ТОБІ ПОДОБАЄТЬСЯ,

— розповів Микола Трофімук.

Я БІЛЬШЕ ТУТ ПОТЕРПІВ, НІЖ НА ВІЙНІ, БО ТАМ ТИ ЧІТКО ЗНАЄШ, ЩО РОБИТИ. ПЕРШИЙ МІЙ ВИЇЗД НА АРТ-ПРОЕКТ ДАВ МЕНІ ПОШТОВХ ДО ДІЇ. НЕ ЛИШЕ ДО КАРТИН, АЛЕ Й ДО СЛОВА. Я НАВЧИВСЯ ДИВИТИСЯ ДАЛІ ЗА ДОПОМОГОЮ АРТ-ТЕРАПІЇ, НАВЧИВСЯ ЦІНУВАТИ ДЕНЬ, СЛОВО, РОДИНУ, ДРУЗІВ. ЦЕ НЕВПИННА ПРАЦЯ НАД СОБОЮ. ЦЕ ДАЄ СПОНУКАННЯ БОРОТИСЯ, ДАЄ БІЛЬШЕ СИЛИ, БО ТИ ЗНАЄШ ДЛЯ ЧОГО ТИ ТЕ РОБИШ,

-поділився Руслан Кашаюк.

Jy0vPkRKzz0

Проект «АРТ Постріл» існує вже два роки. За цей час волонтери попрацювали з майже півтисячею бійців: улаштовують семінари, майстер-класи та поїздки у шпиталі, а головне — регулярно малюють у своїй майстерні. «АРТ Постріл» організований громадською організацією «ПЯТЕРНЯ», діє з допомогою матеріальної і фінансової підтримки благодійників та друзів. До того ж продаються картини, 50% йде на підтримку авторам, решта — на проект.

Тетяна Мялковська — волинська мисткиня, волонтер, одина з організаторів проекту. Вона працює з бійцями і переконує, що проблема їх реабілітації постала дуже гостро і ми не можемо заплющувати на неї очі.

7Gp9fk31Hp81111

КОЛИ ХЛОПЦІ ЙШЛИ НА ВІЙНУ, ТО ЛЮДИ, ЯКІ ЖИВУТЬ У ЦІЙ КРАЇНІ, ПРОСИЛИ ЇХ СТАТИ ЗВІРАМИ, УБИВЦЯМИ. САМЕ ТОМУ ВОНИ ПЕРЕТВОРИЛИСЯ У ЗБРОЮ — ЩОБ ЗАХИСТИТИ НАС І ВИЖИТИ. ПІСЛЯ ВІЙНИ ЇХ НЕ МОЖНА ВІДРАЗУ ПОВЕРТАТИ ДОДОМУ, ВОНИ ПОВИННІ ПРОЙТИ ТРАНСФОРМАЦІЮ, ЩОБ ВКЛЮЧИТИ НАЗАД ПОЧУТТЯ, МАЮТЬ ПРИЙТИ В СІМ’Ї ВЖЕ АДАПТОВАНИМИ ТА РОЗЗБРОЄНИМИ. НАЙБІЛЬШ ДІЄВИЙ СПОСІБ ЗНОВУ ВКЛЮЧИТИ ЛЮДЯНІСТЬ — МИСТЕЦТВО, АРТ-ТЕРАПІЯ, АЛЕ НА ДОДАЧУ ЩЕ МАЄ БУТИ РОБОТА ДУХОВНА І ПСИХОЛОГІЧНА. ПОСТСТРЕСОВИЙ СИНДРОМ ЗАБИВАЄТЬСЯ У ПСИХІКУ, І НЕ МОЖНА РОБИТИ ВИГЛЯД, ЩО З ТОБОЮ НІЧОГО НЕ СТАЛОСЯ, ЩО НІБИ НІЧОГО НЕМАЄ, ЗАБУТИ І ЖИТИ, ЯК ДО ВІЙНИ.

АРТ-ТЕРАПІЯ Є ПРИВОДОМ ДЛЯ ТОГО, АБИ СТВОРИТИ СПІЛЬНОТУ ЛЮДЕЙ, ОБ’ЄДНАНИХ, ПО-ПЕРШЕ, ПРОБЛЕМОЮ, А ПОТІМ ІДЕЄЮ, СПІЛКУВАННЯМ ОДНОДУМЦІВ, ЯКІ РОБИТИМУТЬ СПІЛЬНУ СПРАВУ. ОКРІМ ТОГО — ЦЕ ЗМІНА СЕБЕ І ЗМІНА ДУМОК ТА ПОГЛЯДІВ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЗА ЦИМ УСІМ СПОСТЕРІГАЮТЬ. ПРОДУКТ, ЯКИЙ СТВОРЮЄТЬСЯ- ЯКРАЗ ПОСЕРЕДНИК МІЖ АВТОРОМ ТА ГЛЯДАЧЕМ, ВІН ОБ’ЄДНУЄ ВОЇНА І МИРНОГО ГРОМАДЯНИНА, А ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО.

ОРГАНІЗОВУЮЧИ ТАКІ ВИСТАВКИ ЯК, НАПРИКЛАД, В «ОСТРОЗЬКІЙ АКАДЕМІЇ», МИ ХОЧЕМО ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ЯКОМОГА БІЛЬШОЇ КІЛЬКОСТІ ЛЮДЕЙ ДО ПРОБЛЕМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ БІЙЦІВ, РОЗКАЗАТИ ПРАВДУ З ПОГЛЯДУ САМИХ УЧАСНИКІВ ЦІЄЇ БІДИ. ЦІ КАРТИНИ — ЦЕ НЕ ПРОСТО ПЕРЕДАЧА МИСТЕЦЬКИХ ЦІННОСТЕЙ, ЦЕ ПЕРЕДАЧА СВОГО БОЛЮ, СВОГО ЖАЛЮ І ПЕВНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ПОДІЇ.

МИ НЕ МОЖЕМО ДОЗВОЛЯТИ СОБІ ЖИТИ ЩАСЛИВО, КОЛИ ЗА СУСІДНІМИ ДВЕРИМА ПЛАЧЕ ВДОВА, А ЗА ІНШИМИ ВОЇН ВІШАЄ ЗАШМОРГ СОБІ НА ШИЮ.ПРО ЦЕ ТРЕБА ГОВОРИТИ, БРАТИСЯ ЗА РУКИ І БОРОТИСЯ РАЗОМ. ТРЕБА САМИМ ВИТЯГУВАТИ ОДИН ОДНОГО, БО ЦЕ БЛИЖНІ НАШІ Й НАМ ПОРЯД ЖИТИ!

 

Джерело: OSROH.INFO